Незабуті: минає 11 років з дня загибелі Героя Володимира Лисенчука
Сьогодні, 29 травня, минає одинадцята річниця з дня трагічної загибелі міліціонера, відважного воїна та батька двох дітей - Володимира Лисенчука. Воїн один із перших став на захист України у 2014 році, воюючи в найгарячіших точках. Герою назавжди залишилось 29 років...
У цей день Інформатор Коломия згадує історію Героя.
Володимир Лисенчук народився 10 червня 1984 року в селі Лісний Хлібичин, що на Коломийщині. Навчався у школі №6 в Коломиї. А у квітні 2002 року з відзнакою закінчив Коломийське вище професійне училище №17. Здобув професію "слюсара-ремонтника, електрозварювальника ручного зварювання".
З листопада 2002 до квітня 2004 року проходив строкову військову службу на посадах курсанта, інструктора, командира відділення Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України. З листопада 2005 року служив в органах внутрішніх справ на посадах міліціонера та інспектора патрульної служби – кінолога Коломийського міського відділу УМВС України в Івано-Франківській області.
З листопада 2008 року обіймав посади міліціонера-снайпера та міліціонера роти міліції особливого призначення "Беркут" УМВС України в Івано-Франківській області. З березня 2014 року, після розформування "Беркута", — міліціонер спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області.
На Революцію Гідності, Володимира не взяли в Київ, бо перед тим він переніс дві складні операції. Проте, коли почув про відрядження на Схід, то одним із перших записався добровольцем.
Володимир Лисенчук став на захист українських земель з перших днів російсько-української війни - у 2014 році. Спершу охороняв громадський порядок в Ізюмі, а потім вирушив під Слов'янськ. Понад місяць брав участь в антитерористичній операції на східних рубежах України.
29 травня 2014 року Володимир Лисенчук мав повертатись із зони проведення АТО. Тоді він знаходився в гелікоптері Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту, після злету з майданчика на горі Карачун обстріляний із лісосмуги та підбитий. Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя 12-х осіб: 6-х військовослужбовців НГУ та 6-х працівників спеціальної роти міліції УМВС України з Прикарпаття, серед яких був і Володимир Лисенчук. Тоді також загинув генерал-майор Сергій Кульчицький.
10 червня 2014 року Володимир Лисенчук мав відзначити ювілей — 30 років, проте не дожив до свого 30-річчя менш як два тижні.
У полеглого воїна залишились дружина, двоє дітей та батьки. На момент загибелі Героя доньці було 6 років, а синові - 7 місяців.
20 червня 2014 року Володимира посмертно нагородили орденом "За мужність" I ступеня. А в травні 2015 року в Коломийському професійному ліцеї сфери послуг урочисто відкрили меморіальну дошку на честь Героя.
У полеглого бійця залишились батьки, дружина та двоє дітей - доньці на момент загибелі було 6 років, синові - 7 місяців.
20 червня 2014 року Володимир був посмертно нагороджений орденом «За мужність» I ступеня.
26 травня 2015 року в Коломийському професійному ліцеї сфери послуг відбулося відкриття меморіальної дошки на честь Володимира Лисенчука.
28 травня 2024 року на фасаді філії №6 Коломийського ліцею №9 меморіальну дошку захиснику відкрили 28 травня 2024 року.
Вічна та світла пам'ять відважному воїну та вірному синові України, який не зламав присяги...
